Спасибі Вам, мій дорогий учитель. Ви – мудрий порадник, розуміюча людина, вірний путівник по стежках знань, спасибі, що вірите в мене, вкладаєте свої сили і старання в мої успіхи і досягнення. І я від щирого серця хочу Вам побажати здоров’я, безмежного багатства душі, достатку, гармонії, удачі і щастя в житті.
У здоровому тілі здоровий дух! Про це нам не раз твердив наш улюблений учитель фізкультури. Саме ми протягом довгих років були для нас, ваших випускників, прикладом працьовитості та цілеспрямованості. Спасибі вам за те, що ганяли нас на стадіоні, постійно твердили про здоровий спосіб життя, спонукали завжди прагнути до перемоги і до найкращим результатам!
Вчителі, спасибі за вашу працю! Для нас дуже важливі були нові знання, ваша підтримка, віра в нас і дієві життєві поради.
Ми до сих пір точно не визначилися, який він цей день для нас – сумний чи все-таки радісний. Ви ж теж злегка сумуйте. Ми не просто йдемо зі школи, ми залишаємо своїх вчителів, своїх наставників і друзів. Так, саме так хотілося б вас назвати через всі роки. Ви – справжнісінька опора і дороговказ для нас. Тільки завдяки вам перед нами зараз відкриваються великі перспективи. У нашій пам’яті завжди знайдеться місце для спогадів про те, як багато для нас було зроблено. Ми завжди з величезним задоволенням будемо дивувати своїми успіхами і ділитися ними. Якщо вам знадобиться допомога, то ви завжди можете розраховувати на дружнє плече кожного з нас. Нам би не хотілося розлучатися з вами. Ми обов’язково будемо заходити до вас в гості, ділитися своїми досягненнями. Спасибі вам. До скорої зустрічі! Ваші учні!
Спасибі, учитель, за те, що кожен раз мене чекав мудру пораду і добре слово, вірна підтримка і браво напуття, Ваша вимогливість і похвала. Я постараюся виправдати всі Ваші очікування, я в житті багато чого доб’юся і доведу, що Ваші сили і старання не були витрачені даремно. Спасибі вам!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!
