Дорогі викладачі та співробітники школи, всі, хто довгі шкільні роки жив з нами спільним життям! Ми вдячні вам за багато, всього і не перерахуєш зараз. Найголовніше, за що ми вам вдячні, це – за вашу небайдужість. І неважливо, лаяли ви нас або хвалили … головне, що багато років ви залишалися – небайдужими. Бажаємо, щоб і вас завжди оточували небайдужі, чуйні, чуйні люди!
Ви вчитель, який не дивлячись ні на що, вважає своїм обов’язком навчати дітей: передавати свій досвід і давати їм цікаві і корисні знання. Вас люблять і цінують Ваші учні тому, що Ви вчитель з великої літери. Зі святом Вас і творчих успіхів!
З року в рік класний керівник вкладала в своїх підопічних максимум знань і умінь. Завдяки її праці сьогодні наші діти можуть вступити в кращі вузи країни. Не тільки це зробила (ім’я), вона зуміла правильно виховати учнів свого класу. А чого варті позакласні зустрічі, адже саме вони допомогли класу згуртуватися, і тепер учні не просто колишні однокласники – вони друзі. Спасибі за все. Нехай Ваша життя буде наповнена посмішками і щастям!
Дякую Вам за добрі серця, чуттєві душі. За наполегливу боротьбу проти незнання і нерозуміння, за оптимізм і непохитну віру в нас.
Перший рік в школі пролетів швидко і непомітно. Ми прийшли до вас в клас, наш милий вчитель, сором’язливими і нетямущими малюками, а тепер ми гордо носимо ранець за спиною, розкладаємо зошити, книги і олівці перед початком уроку. Ви – наш друг, з яким ми будемо дорослішати рік за роком. Бажаємо вам усмішок, сонячного настрою, відмінного здоров’я!
Шановний ви наша людина! Минуло вже чимало років з тих пір, як ви почали навчати нас старанно писати, складати цифри, читати наші перші твори. Зараз же ми вже подорослішали, стали гарними, сильними, а найголовніше – розумними. Сьогодні особисто для нас буде звучати останній шкільний дзвінок, а після нас чекає увійти в двері дорослого самостійногожиття. Для кожного з нас вона складеться по-різному. Але одне ми знаємо точно – крокувати ми будемо з честю. Адже ви доклали для цього стільки старань. Ми не маємо права вас підвести. Найчастіше ви мало спали, бо перевіряли наші каракулі, приділяли менше уваги своїй сім’ї, щоб зайвий раз побути з нами, ділилися з нами своїм сердечним теплом, витрачали свої нервові клітини. І все заради того, щоб у нас була можливість стати гідними людьми. Зате сьогодні випускники кажуть вам спасибі, навіть за двійки, якими ви нас час від часу карали. Ми назавжди збережемо в наших спогадах то, що було вами зроблено.
